Напрями і умови реалізації програми
- Формування національної самосвідомості й загальнолюдських цінностей через запровадження культурологічного (українознавчого), валеологічного чинників та філософії родинності в навчально-виховній роботі на основі перспективного плану «Освіта. Україна в XXI ст.», Закону «Про освіту».
- Відпрацювання системи творчої співдружності й співпраці вчителів, учнів та батьків у навчально-виховному процесі, створення оптимального психологічного мікроклімату, який сприяв би духовному і творчому саморозкриттю особистості вчителя та учня, для виявлення талантів і здібностей.
- Удосконалення творчої спрямованості уроку на основі вивчення і запровадження передових педагогічних технологій у навчально-виховному процесі, введення в практику викладання та контролю рівня знань учнів нетрадиційних інноваційних форм (лекційно-залікова система, захист творчих рефератів тощо).
- Розробка авторських, програм з українознавства для 7- 11-х класів, факультативних занять і спецкурсів для вивчення й освоєння усної народної творчості, обрядів, традицій українського народу.
- Застосування інтегративного підходу до формування навчальної інформації як базових (обов'язкових) предметів, так і додаткових (спецкурси, факультативи).
- Відпрацювання системи творчої й результативної роботи кафедри гуманітарного та природничо-математичного циклів (пробудження творчої активності вчителів, залучення їх до пошуково-дослідницької роботи, видавничої діяльності, участі в науково-практичних конференціях, дискусійних клубах, пси-холого-педагогічних семінарах, практикумах, налагодження творчих зв'язків з ВНЗами, науково-дослідницькими закладами освіти, авторськими творчими колективами).
- Організація навчально-виховної роботи із залученням вчителів-експеримента-торів, фахівців-народників, викладачів вищої школи, створення умов матеріальної зацікавленості до справжньої пошукової, творчої роботи, апробації ефективних форм роботи для шкіл нового типу, до відпрацювання навчально-методичних розробок нового типу.
- Організація творчої лабораторії педагогічних інновацій (створення науково-педагогічних товариств, творчих груп і коригування їх співпраці).
- Налагодити зв'язки з Кам’янець - Подільським національним університетом з метою залучення до співпраці із школою провідних вчених-фахівців з даної проблеми.
- Розвиток творчої особистості учнів, організація пошуково-дослідницької роботи учнів (вироблення навичок безперервного самонавчання, роботи з книжкою і періодичною пресою, залучення до участі в конкурсах, олімпіадах, фестивалях, гуртках, факультативах, спецкурсах, клубах, учнівському самоврядуванні, участі їх у роботі колективів художньої самодіяльності національного спрямування тощо).
- Формування засад українського патріотизму, зрілості — моральної, ідейної, громадської, глибокої національної свідомості і самосвідомості, ґрунтовного засвоєння кращих здобутків науки і культури рідного народу.
- Творче використання у навчально-виховному процесі козацько-лицарських традицій, які базуються на принципах лицарської філософи, згуртованості, дисципліни, глибоких родинних традиціях, виховання лицарського характеру, сили волі і духу, що поєднанням знання законів та закономірностей розвитку світу з духовними ідеалами.
- Формування валеологічного світогляду в процесі повсякденного життя, яке передбачає, що здоров'я дитини має бути основним під час проведення всієї навчально-виховної роботи в школі, виробити в учнів свідоме ставлення до життя як найвищого дару Природи, здоров'я як найважливішої людської цінності.
- Формування системи естетичного виховання з метою залучення учнів до вивчення та набуття навичок української культури, мистецтва, традицій, обрядів на базі студій, клубів, об'єднань, ансамблів та інших колективів національного спрямування.
- Формування системи фізкультурно-оздоровчого виховання та спортивного удосконалення учнів у процесі навчально-виховної роботи шляхом створення спортивних клубів, спортивних шкіл з різних видів спорту, секцій тощо. Удосконалення навчальних планів та програм з фізичного виховання, застосування сучасних інноваційних розробок на уроках фізкультури.
- Створення при школі гуртків української мови, національної культури, духовності і народних традицій з метою пропагування національної української культури, духовності і народних традицій та обрядів серед населення району, села, спираючись на високий рівень колективів школи.
- Організація роботи постійно діючого батьківського університету з метою педагогізації батьків з проблем навчально-виховної роботи з дітьми.
Отже, українською національною школою може стати лише нова сучасна школа. Не реставрація, не відродження, не копіювання школи інших країн, а будівництво нової — історичне покликання нашого часу.
Для створення такої школи є всі передумови: культурні, філософські, історичні, педагогічні, соціальні. Є вчителі, батьки, які можуть і бажають піднести освіту до рівня сучасних вимог, використавши досвід нашої країни і зарубіжний, а також надбання попередніх поколінь.
У народній святково-трудовій обрядовості відтворено міфо-релігійну свідомість українців, тож слід навчитися шукати майбутнє у таємницях вишивки, в можливостях пісні, що вміє передати закони світобудови, у поєднанні з віруванням показати дітям уявлення нашого народу про світобудову, світотворення і поєднати, узгодити принципові положення з даними сучасної науки.
Школа-родина потребує бачення історії України не як згадки про минуле, а як дорогу в майбутнє.