Модель школи
Школа сприянню здоров'ю
Обґрунтування
Сучасний етап розвитку нашого суспільства вимагає від кожного з нас максимального напруження творчих зусиль концентрації фізичного та інтелектуального потенціалу для досягнення основної життєвої мети.
Важливість наукової розробки цієї проблеми зумовлена відповідністю наукових досліджень, самостійним предметом яких є проблема управління пізнавальними здібностями школярів, а також потребою педагогічної практики, в якій не знаходять реалізації як загальна теорія управління, так і загальна теорія пізнавальної діяльності, пізнавальних процесів, що впливає на продуктивність діяльності як учнів, так і вчителів. Проблема ускладнюється тим, що, з огляду на офіційні дані, спостерігається погіршення стану здоров'я дітей за час їх перебування в школі: під час вступу до школи деякі погіршення мають 20% дітей, а вже залишаючи її - 80-85% (Інформаційний збірник Міністерства освіти України, № 21, 1996, с. 2; № 23, 1996, с. 9). У дітей шкільного віку значно збільшилися нервово-психічні розлади, захворювання кишково-шлункового тракту. Саме тому стає очевидною роль, яку в формуванні здорового способу життя дітей відіграє школа.
Здоров'я - це те, без чого людина не може бути щасливою. Головним змістом життя в шкільному віці є навчання, тобто велике розумове навантаження, яке, на думку багатьох учених, можна віднести до категорії «довготривалих травмуючи ситуацій». В. О. Сухомлинський наголошував, що в жодному випадку неприпустимо, щоб усе давалося учням дуже легко, щоб дитина не знала, що таке труднощі. Він вбачав важливе виховне завдання в постійному прищеплюванні дітям павичок напруженої розумової праці, яка не завжди супроводжується несприятливим для організму станом - утомою. Розвиток цієї теми зумовлений необхідністю вирішення однієї з найактуальніших проблем освіти в Україні — підвищення ролі управлінської діяльності педагогів та пізнавальної діяльності учнів як факторів збереження й зміцнення здоров’я дітей.
Об’єктом розбудови цієї ідеї став навчально-виховний процес Баговицької ЗОШ І-ІІІ ступенів, а предметом реалізації — способи та прийоми управління пізнавальною діяльністю школярів, що забезпечують їх здоровий спосіб життя, збереження та зміцнення здоров’я.
Стратегічною метою є визначення особливостей управління пізнавальною діяльністю учнів у Школі сприяння здоров’я з теоретичним обґрунтуванням її змістовно - функціональних компонентів й експериментальної перевірки педагогічних умов, методів та засобів застосування сучасних педагогічних технологій в освітньому процесі, які забезпечують здоровий спосіб життя школярів.
Управління пізнавальною діяльністю учнів Баговиццької ЗОШ І-ІІІ ст. буде ефективним і забезпечить їх здоровий спосіб життя за умов, якщо:
- педагогам школи відомі фактори навчального процесу, які викликають нервово-психічне напруження учнів і на які зважають в організації навчальної діяльності в школі;
- відомі механізми пізнавальної діяльності учнів, які впливають на її ефективність;
- навчально-виховний процес здійснюється на засадах моніторингу пізнавальної діяльності учнів, кола їх проблем (разом із моральним, психічним і фізичним здоров’ям);
- виявлено способи та прийоми управління пізнавальною діяльністю учнів, які забезпечують їх здоровий спосіб життя, збереження здоров’я;
- для кожного учня створено ситуацію успіху в найбільш значимих видах діяльності, що надає можливість позитивного самоствердження, переживання успіху;
- адміністрація школи забезпечує підтримку цікавих ініціатив усіх рівнів управління.
Загальні цілі та завдання
Мета: підвищення рівня фізичного, духовного здоров'я, психологічного та соціального благополуччя дітей і молоді шляхом пріоритетності здорового способу життя, як основного чинника відновлення здоров'я, його збереження та зміцнення.
Цілі та завдання:
- Формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя.
- Забезпечити оптимальну реалізацію визначення здоров'я, як сукупності можливостей організму, впливу соціальних факторів сім'ї, системи навчання та виховання.
- Створити у школі оптимальні умови для виконання основної місії Програми розвитку мережі Шкіл сприяння здоров’ю .
- Запровадити в практику роботи школи комплексний моніторинг ефективності та результативності функціонування закладу – Школа сприяння здоров’ю як базового фактору для прогнозування та моделювання перспектив розвитку.
- Здійснювати соціально-психологічний супровід та підтримку всіх учасників навчально-виховного процесу з питань формування здорового способу життя.
- Оновити зміст освіти в школі за рахунок впровадження базових програм,викладання предметів інваріативної складової та запровадження у варіативну складову робочих навчальних планів школи освіти міста заходів здоров’я зберігаючого та здоров’я формуючого напрямків.
- Створити дієву систему науково-методичного супроводу педагогічних працівників з питань валеологізації навчального процесу, збереження і зміцнення здоров’я дітей і учнівської молоді, формування основ здорового способу життя та впровадження здоров’язберігаючих та здоров’яформуючих, здоров’язміцнюючих технологій.
- Створити оптимальні умови для набуття учнями знань, практичних умінь і ставлень , які сприяють свідомому вибору здорової і безпечної поведінки.
- Вивчити і впровадити практику роботи сучасних інноваційних методик діагностики, моніторингу і корекції стану здоров'я дітей і молоді;
- Впровадити у навчально-виховний процес особистісно зорієнтованої методики формування в учнів навичок здорового способу життя, вміння приймати оптимальні рішення щодо збереження і зміцнення власного здоров'я у різноманітних життєвих ситуаціях;
- Удосконалити форми і методи формування основ здорового способу життя;
- Сформувати в учнів негативного ставлення до шкідливих звичок;
- Забезпечити якісну підготовку і перепідготовку педагогічних кадрів, здатних формувати в дітей позитивну мотивацію на здоровий спосіб життя;
- Визначити пріоритетом формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у роботі з батьками і громадськістю;
- Створити науково – інформаційний простір з питань збереження і зміцнення здоров'я дітей.
Принципи:
• гуманізації, започаткованої у визнанні особистості кожного учня найвищою соціальною цінністю та такої, що передбачає створення сприятливих умов для пізнавальної діяльності учнів, виховання в них різноманітних фізичних якостей, рухових умінь і навичок;
- демократизації, що передбачає масовий характер занять фізкультурою та спортом, спрямованих на розвиток активності, ініціативи та творчості учнів і вчителів фізкультури, широкої участі педагогічної громадськості, батьків і фізкультурного активу в управлінні фізичним розвитком учнів;
- індивідуалізації, що примушує зважати на особливості психофізіологічного, психічного та фізичного розвитку, а також індивідуальних можливостей учнів у пізнавальній діяльності;
- диференціації, що орієнтується на всебічне стимулювання пізнавальних здібностей, здібностей кожного учня до фізичного розвитку з урахуванням інтересів, мотивів і орієнтацій на певний вид занять фізичними вправами;
- інтеграції, що означає поєднання зусиль учителів школи, сім’ї та громадськості в формуванні у учнів пізнавальних здібностей на основі усвідомлення як цінності і та пріоритетного завдання їх фізичного, психічного та духовного здоров’я.
За таких умов забезпечуватиметься система заходів правового, психолого- педагогічного, соціально-медичного, інформаційно-освітнього характеру, спрямованих на формування позитивних настанов, запобігання вживанню наркотичних речовин, різних проявів негативної поведінки, відвернення суїцидів та формування навичок безпечних статевих стосунків.
Вагомими визнано провідні домінанти державної політики в галузі освіти: гуманізацію, демократизацію, адаптацію системи освіти до рівнів і особливостей розвитку та підготовки учнів, вільний розвиток особистості, створення умов для самовизначення та самореалізації особистості; головні положення особистісно орієнтованої педагогіки: особистість як суб’єкт свого розвитку, врахування вікових та індивідуальних особливостей особистості, стимулювання самопізнання та самовиховання; теорія навчальної, пізнавальної, інтелектуальної діяльності (П. Я. Гальперін, В. В. Давидов, Д. Б. Ельконін); системний підхід до управління (В. А. Афанасьєв, В. П. Кузнєцов, В. М. Садовський та інші); концептуальні підходи до управління школою (М. Н. Поташник, Є. М. Павлютенков, Т. І. Шамова).
Широкий гуманітарний розвиток творчого мислення та валеологічної культури - головні завдання навчання в освітньому закладі. Включення системи поглибленого вивчення іноземних мов і впровадження повного спектру гуманітарних розвивальних курсів надає унікальну можливість розв’язанню одночасно двох різних завдань: професійної орієнтації учнів, яка дозволяє частині з них більш свідомо зробити вибір філологічної спеціалізації у вищому навчальному закладі та сформулювати своє подальше життя у сфері валеокультурних цінностей.
Пріоритетами змісту освіти визнано:
- творче оволодіння знаннями, способами мислення з новими світоглядними валеокультурними цінностями;
- забезпечення поглибленого навчання іноземних мов;
- комп'ютеризація освіти;
- психологізація освіти;
- формування ключових компетентностей для успішного життя в період демократизації суспільства.
Структура та зміст освіти у школі сприятимуть:
- формуванню ключових компетентностей учнів у межах пізнавальної діяльності;
- формуванню наукового світогляду та валеокультурної свідомості;
- формуванню культури освітнього менеджменту;
- формуванню комп’ютерної грамотності;
- розвитку комунікативної культури та мовних здібностей;
- розвитку інтелекту;
- індивідуальному розвитку особистості;
- формуванню комплексного становлення життєвих компетентностей школярів.
- Наукова новизна дослідження полягала в теоретичному обґрунтуванні та конкретизації мети, змісту, структури поняті, «об’єкт і предмет», «продукт і результат», «оптимізуючі фактори та прийоми» управління пізнавальною діяльністю учнів у Школі сприяння здоров’я; вперше авторами наведено діагностичний інструментарій продуктивності пізнавальної діяльності з точки зору здорового способу життя учнів.
- Теоретичне значення дослідження полягало в тому, що подальшого розвитку набуло вивчення змісту та головних умов діяльності вчителів у здійсненні управлінських функцій; створення й експериментальна перевірка цільової програми управління пізнавальною діяльністю учнів у Школі сприяння здоров'я.
- Практичне значення набутих результатів полягало в розробці методичних рекомендацій для керівників шкіл, учителів у створенні умов продуктивності, результативності управління пізнавальною діяльністю учнів на засадах раціональної, валеологічно виправданої організації освітнього процесу, оптимізації режиму життєдіяльності учнів у школи, експертиз навчальних програм, інноваційних додаткових курсів.
- Достовірність результатів реалізації забезпечувалася використанням методології системних педагогічних досліджень, діяльнісного й аксіологічного підходів, опорою на результати систематичного діагностування здоров'я учнів за різними показниками, лонгітюдним характером емпіричного дослідження.
Школа сприяння здоров'ю повинна забезпечити:
- зменшення хронічних захворювань учнів;
- відсутність стану ризику для здоров'я дітей;
- адекватність психологічної підтримки (виховання, навчання) та заходів, що стимулюють розвиток;
- оптимальні темпи росту (інтелектуального та функціонального розвитку), відповідність віковим особливостям;
- співвідношення естетичного, морального і фізичного розвитку;
- виховання навичок здорового способу життя;
- реалізація здібностей дитини, як творчої особистості, що формує та зберігає своє здоров'я в усіх аспектах: фізичному, психічному і соціальному.
Основні пріоритети «Школи сприяння здоров'ю».
Головним пріоритетом «Школи сприяння здоров'ю» має бути передача учням сучасних, достовірних знань про здоров'я і здоровий спосіб життя, на підставі чого впливати на свідомий і зважений вибір школярами власного способу життя та відповідальної поведінки за своє життя. Сприяти розповсюдженню знань про здоров'я в школі, родині навколишньому середовищі. Залучати учнів до активної пропаганди здорового способу життя.
Провідні ідеї, які визначають зміст роботи школи:
- цілісне відношення до дитини;
- захист прав і свобод дитини;
- збереження фізичного, психічного і морального здоров'я дитини;
- виховання здорового способу життя;
- усвідомлення знань з культури здоров'я, як складової світогляду національно свідомої особистості;
- надання дитині простору для саморозвитку;
- раціональна організація праці та відпочинку;
- впровадження новітніх технологій, які сприяють збереженню здоров'ю.
Суб'єкти діяльності «Школи сприяння здоров'ю».
- Учні школи;
- Педагогічний колектив школи;
- Батьки;
- Психологічна служба школи;
- Медичні працівники центральної районної лікарні;
- Громадські діячі (депутати районної та міської ради)
- Громадські організації;
- Працівники служб у справах неповнолітніх, кримінальної міліції
районного відділу внутрішніх справ; ДАІ та пожежної частини.
Основні напрями та форми роботи реалізації основних завдань і принципів «Школи сприяння здоров'ю» здійснюються у ряді пріоритетних напрямків:
- Аналіз прогнозування, планування ,організація, контроль, координація та регулювання діяльності всіх підсистем;
- Координація єдності дій школи, сім`ї та громадськості;
- Моніторинг оздоровчої функції;
- Організація збалансованого дитячого харчування, режиму дня,санітарне та протиепідемічне забезпечення закладу;
- Впровадження в систему навчальної роботи школи здоров`язберігаючих технологій;
- Формування соціально-культурного та оздоровчого простору засобами виховання;
- Організація роботи учнівського самоврядування. Участь в освітньому проекті « Мережа шкіл миру» за програмою « Юний миротворець»;
- Психологічний супровід навчального, виховного та управлінського процесів;- оздоровчий
- Еколого -оздоровчий;
- Спортивно-оздоровчий .
Шляхи реалізації концепції
1. Впровадження сучасних технологій навчання та виховання;
2. Культура здоров'я;
3. Підхід до збереження здоров'я;
4. Духовне та естетичне удосконалення;
5. Фізичне виховання та зміцнення фізичних показників учнів;
6. Психологічна та педагогічна підтримка дітей;
7. Створення психолого-педагогічних умов для фізичного, розумового, морального, трудового, художньо - естетичного розвитку дітей;
8. Розробка та впровадження навчально-виховних програм з екологічного та превентивного виховання;
9. Вивчення та широке запровадження кращого досвіду спільної роботи школи, сім'ї і громадськості в справах виховання здорового способу життя.
На кожному ступені освіти в школі послідовно здійснюються наступні завдання:
- на підготовчому - психологічна діагностика та корекція до навчання, формування підґрунтя для інтенсивного навчання на валеологічній основі;
- на І ступені - 1—4 класи - виявлення здібностей та нахилів учнів щодо подальшої спеціалізації, початок поглибленого вивчання англійської мови, розвиток комунікативних здібностей, занурення у валеологічне середовище навчання;
- на II ступені — 5—9 класи — надання можливості обирати другу іноземну мову та предмети історико-філологічного або соціально-економічного напряму на інтеграційній основі валеологічних знань;
- на III ступені - 10-11 класи — орієнтація на майбутній профіль навчання у вищих навчальних закладах за рахунок додаткових курсів за вибором.
Очікувані результати:
- Запровадження в практику роботи школи, здоровя’зберігаючих , здоров’яформуючих і здоров’язміцнюючих освітніх технологій;
- Створення освітні середовища, що сприяє збереженню і зміцненню здоров’я дітей, формування у дітей позитивної мотивації на здоровий спосіб життя;
- Підвищення рівня знань, поінформованості учнів, вчителів, батьків про здоров'я людини, її спосіб життя.
- Сформованість стійких мотивацій на збереження та зміцнення здоров'я, реалізація і практичне використання навичок здорового способу життя.
- Поступове покращення стану здоров'я всіх учасників навчально-виховного процесу.
- Дотримання учасниками навчально-виховного процесу принципів здоров'я формуючого та здоров'язберігаючої поведінки.
Для управління роботою експериментального навчального закладу була створена науково-методична рада у складі: науковий керівник, наукові консультанти, директор, його заступники з науково-методичної, навчально-виховної, виховної роботи, вчителі біології, фізичної культури, валеології, психолог, лікар гімназії.
Етапи реалізації концепції
Перший етап (2008-2009) – підготовчий.
Мета етапу: теоретична та психологічна підготовка вчителів гімназії до участі в дослідно-експериментальній роботі, подолання стандартів їх мислення, усвідомлення ними власних можливостей у педагогічній діяльності (психолого-педагогічний семінар, рольова гра, дискусія, психологічний тренінг, аналіз конфліктних педагогічних ситуацій тощо), вирішення завдань дослідження
Розробка програми «Школа сприяння здоров’ю» :
- Теоретичне обґрунтування проблеми
- Створення Концепції проекту
- Вивчення досвіду роботи інших закладів, які працюють в аналогічному напрямку
- Вивчення нормативно-правових документів
- Вивчення науково-методичної літератури
- Практики педагогів з даної проблеми
- Аналіз стану матеріально-технічної бази
- Створення програм-супутників
- Визначення завдань програми «Школа сприяння здоров’ю»
- Обговорення необхідності створення умов здоров’язберігаючого навчання на педрадах
- Формування психологічної готовності колективу школи до позитивного сприймання проекту «Школа сприяння здоров’ю»
ІІ етап – проектно-даігностичний (2009-2010)
Мета етапу: діагностична перевірка матеріалів першого етапу. Вирішення завдань дослідження.
- Створення моніторингової групи та проведення моніторингу: - стану здоров’я учасників програми - навколишнього середовища учасників програми - впливу середовища на здоров’я учнів
- Анкетування учнів, батьків, педагогів
- Обговорення проблеми та проекту «Школа сприяння здоров’ю» на батьківських зборах
- Створювання творчої групи, координаційної ради
- Розробка плану-заходів програми
- Створювання моделі «Школа сприяння здоров’ю», моделі особистості випускника, педагога «Школи сприяння здоров’ю»
- Участь у регіональній програмі «Оздоровча функція освіти»
- Апробація проекту, програм-супутників
- Визначення структури додаткової освіти
ІІІ етап – практичний (2010-2012)
Мета: Реалізація програми «Школа сприяння здоров’ю» та програм-супутників
- Внесення змін до навчального плану
- Апробація нових форм самоврядування
- Вдосконалення нових форм та методів роботи
- Вдосконалення роботи «Школи педагогічних знань для батьків»
- Співпраця з науковими співробітниками, з медичними установами
- Створення організаційно-педагогічних, матеріально-технічних, санітарно-гігієнічних та інших умов реалізації програми
- Забезпечення кадрами, посилення медичного контролю за медичним обслуговуванням учнів
- Відстеження результативності проекту
ІV етап –узагальнюючий (2012-2013)
Мета етапу: кількісний та якісний порівняльний аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи. Вирішення завдань дослідження
- Моніторинг реалізації програми «Школа сприяння здоров’ю»
- Створення банку здоров’язберігаючих технологій
- Підготовка методичного посібника «Школа сприяння здоров’ю»
- Підготовка діагностико-аналітичних матеріалів за підсумками роботи з проектом
- Проектування перспектив, шляхів та способів подальшого розвитку
Структурні компоненти „Школи сприяння здоров'ю"
Управлінська діяльність:
- Розробити заходи з координації зусиль педагогів та медичних працівників, що спрямовуються на зміцнення здоров’я учнів,
- Визначити оптимальний режим навчальної діяльності,
- Впровадити раціональний з точки зору здоров’я дітей та вчителів режим функціонування школи (розклад навчальних і факультативних занять, режим організації перерв та відпочинку, харчування, тижнів базових, контрольних та підсумкових зрізів знань, режим канікулярного часу),
- Розробити валеологічно - обґрунтовані інноваційні технологій навчання та їх упровадження.
- Створити в школі череду сучасних та добре обладнаних кабінетів з необхідними технічними та дидактичними засобами для загальноосвітньої підготовки,
- Створити консультаційні пункти та організувати роботу постійно діючого еколого-валеологічного освітнього семінару для батьків та педагогічних працівників.
Дидактична діяльність:
- Забезпечити сприятливі умови фізичного, інтелектуального, психологічного, соціального становлення особистості учня, досягнення ним рівня освіченості, що відповідає ступеню навчання, потенціальним можливостям учнів з урахуванням іх пізнавальних здібностей та схильностей.
- Створенні неперервної валеологічної освіти, що дозволяє реалізувати основні валеологічні принципи у практичній діяльності за такими напрямами: діагностики стану здоров’я та оздоровчої роботи, валеологічне навчання, консультативна робота,
- Із варіативної складової навчального плану виділити години на проведення спеціальних занять, пов'язаних із пропагандою здорового способу життя, роз'ясненням факторів, що погіршують здоров'я людини, та ознайомленням із способами й методами його збереження.
- Впроваджувати освітні програми щодо формування навичок здорового способу життя серед дітей і підлітків.
- Формувати у вчителів потреби в зміні стереотипів взаємин з учнями і процесу навчання відповідно до валеокультури.
- Заохочувати введення валеологічних технологій і методів навчання (асоціативний тренінг, розвиток сенсомоторної координації, розвиток слухової, зорової пам’яті, концентрації уваги, зорова та просторова орієнтація, орієнтація у відчуттях, рухливої пам’яті, мислення, музикотерапії, релаксомезії тощо);
- Використовувати нові навчальні технології, створити програмно-методичний банк аудіовізуальних та технічних засобів навчання.
- Спрямувати зміст навчальної, суспільно-корисної, поза навчальної, громадської, позашкільної та інших сфер життєдіяльності дітей і молоді на утвердження пріоритету здоров'я.
Науково-методична діяльність:
- Розробляти, апробувати, впроваджувати здоров'язберігаючі, здоров'язміцнюючі, здоров'яформуючі технології у практику роботи вчителів.
- Організувати розробку навчально-методичного та науково-методичного забезпечення освітньої діяльності з охорони здоров'я дітей, підлітків та юнацтва (авторських (адаптованих) програм, навчальних комплексів для вчителя та учнів, методичних посібників і методичних рекомендацій).
- Забезпечити зростання рівня професійної компетентності вчителів за умови реалізації цілей розвитку особистості учнів,
- Удосконалити навчально-виховний процес засобами
розробку й розширення первинної валеологічної підготовки,
ознайомлення з базою даних Паспорта здоров’я учнів, класів та включення їх до системи роботи вчителя;
- Організувати роботи семінару для вчителів з проблем здоров'я учнів;
- Ознайомлювати з результатами валеологічної діагностики, корекційної та профілактичної роботи;
- Організувати роботу постійної майстерні «Практична валеологія»;
- Розробити та впроваджувати інтегровані курси з ОБЖД, природознавства, екології людини, біології тощо.
- Активізувати науково-дослідну роботу учнівської молоді з проблем охорони та збереження здоров'я.
Виховна діяльність:
- Створити розгалужену інфраструктуру та індустрію здоров'я й активного відпочинку учнівської молоді.
- Забезпечити проведення заходів, що сприяють підвищенню рухової активності дітей та молоді під час навчально-виховного процесу.
- Оптимізувати діяльність спортивних та культурно-освітніх позашкільних заходів, шкільних спортивних секцій з формування культури здоров'я дитини.
- Залучати громадські організації до проведення спортивно-масової, оздоровчої роботи та організації дозвілля, звернувши особливу увагу на дітей з девіантною поведінкою, із малозабезпечених і неблагонадійних сімей.
- Забезпечити необхідним спортивним інвентарем для здійснення навчально-виховного процесу з фізичного виховання та проведення спортивно-масової роботи.
- Встановити та здійснити зв’язок школи з батьками, установами й організаціями для реалізації цілей навчання та виховання учнів.
- Організувати постійнодіючий лекторій «Здорова родина — здорова дитина»;
- Організувати роботу батьківського клубу «Живемо в злагоді»;
- Формувати у батьків через класні батьківські ради активного і зацікавленого ставлення до здоров’я своїх дітей і власного здоров’я;
- Організувати позаурочну та позакласну виховну роботу спрямовану на формування в учнів мотивації на збереження та розвиток здоров’я, особистої відповідальності за і своє здоров’я та благополуччя, придбання навичок здорового способу життя, профілактику шкідливих звичок, формування здібності до здоров’я творчості.
Діяльність психологічної служби:
- Діагностує наявний рівень психічного здоров’я школярів та інших суб’єктів навчально-виховного процесу
- Вивчає умови збереження та зміцнення психічного здоров’я в родині та в школі;
- Визначає дітей з різними відхиленнями у здоров’ї, поведінці та порушеннями психічного розвитку (діагностика самооцінки, агресивності, невротичних станів, видів пам’яті, уваги);
- Вивчає процес адаптації учнів в школі, формування «моди» на здоров’я та здоровий спосіб життя;
- Здійснює аналіз та оцінку актуального психоемоційного стану суб’єктів навчально-виховного процесу.
- Забезпечує психолого-педагогічний супровід розвитку дитини, його адаптації в дитячому (підлітковому) середовищі, створення позитивного соціально-психологічного клімату в закладі освіти..
- Розробити та впровадити заходи, що сприяють уникненню психологічного, фізичного та інтелектуального перевантаження дітей, пов'язаного зі збільшенням обсягу навчального матеріалу та домашніх завдань.
Медична діяльність
- Діагностика стану здоров’я учнів
- Проводить оцінку стану здоров’я та фізичного розвитку з визначенням функціональних резервних можливостей організму;
- Виявлення хронічних захворювань та організація реабілітаційної роботи,
- Застосування не медикаментозних методів оздоровлення: загартування, різних видів гімнастики,;
- Порівняння результатів медичної діагностики стану здоров’я учнів.
- Розробити та впровадити систему заходів щодо загартування організму дитини.
- Вжити заходів щодо забезпечення на пільговій основі дітей і підлітків якісними харчовими продуктами та чистою питною водою.
- Передбачити у раціоні харчування дітей використання фіточаїв, йодованої солі, вітамінів та вітамінних добавок.
- Контролювати відповідність до санітарно-гігієнічних вимог і норм навчальні кабінети, ігрові кімнати, спортивний майданчик, шкільну їдальню та туалети.
Інформаційно-методична діяльність:
- Створити інформаційно-ресурсний банк даних за розділами:
- результати моніторингу стану здоров'я дітей;
- науково-популярна, медична, науково-методична та навчально-методична література з проблеми;
- перспективний педагогічний досвід.
- Підтримувати зв'язок з інформаційним агентством та науково-методичним кабінетом, з інформаційним банком даних
- Створити електронну модель психологічного моніторингу.
- Організувати заходи щодо розміщення на сайті школи інформацію щодо формування навичок здорового способу життя,фото звітів про зміцнення здоров'я та профілактики шкідливих звичок.
- Розробити зміст плакатів, буклетів, пам'яток, в яких здоров'я розглядається як найвища цінність людини.